ударяти

(вдаря́ти), -я́ю, -я́єш, недок., уда́рити (вда́рити), -рю, -риш, док.

1) перех. і неперех., по чому, у що, об що. Чинити удар, удари; бити. || у сполуч. зі сл. по плечі. Плескати по плечах, виражаючи доброзичливе ставлення до когось. || Спричиняти удари, поштовхи внаслідок зіткнення з чим-небудь (перев. про вітер, хвилі і т. ін.).

2) перех. і неперех. Навмисне завдавати кому-небудь ударів, намагаючись заподіяти біль чи вбити. || у сполуч. зі сл. об землю. Кинути з силою на землю кого-, що-небудь. || перен. Завдавати образи, болю, неприємності кому-небудь. || кого, по кому – чому, перен. Спрямовувати які-небудь дії, заходи проти когось, піддавати гострій критиці кого-, що-небудь.

3) перех. і неперех., перен. Дуже впливати на кого-небудь; сильно вражати. || у сполуч. зі сл. в серце, по серцю, по нервах і т. ін. З особливою силою діяти на свідомість, почуття, викликаючи зворушення, жаль, роздратування тощо. || перев. у сполуч. зі сл. в голову. Несподівано з'явитися (про яку-небудь думку). || безос.

4) перев. док., неперех., розм. Вистрелити або почати стріляти (з вогнепальної зброї). || безос. || Вистрелити або почати стріляти (про вогнепальну зброю).

5) перех. і неперех. Влучати, вражаючи (про кулю, снаряд, блискавку і т. ін.). || безос.

6) перев. док., перех. і неперех., по кому – чому, на кого – що, а також без додатка. Раптово атакувати ворога. || по кому – чому, перен. Почати енергійно боротися з чимось негативним. || перен. Спрямувати якісь заходи або гостру критику проти кого-, чого-небудь.

7) перев. док., перех. і неперех., розм. Швидко, енергійно розпочати якусь дію або зробити, виконати і т. ін. що-небудь. || перев. док., також у сполуч. зі сл. гопак, тропак, метелиця і т. ін., розм. Почати швидко, з запалом танцювати. || фам. Швидко піти, побігти.

8) перех. і у що. Ударом, ударами по чомусь, у що-небудь створювати звук. || у сполуч. зі сл. в бубон, в струни, по струнах і т. ін. Почати грати (на деяких музичних інструментах – ударних і струнних). || Голосно заспівати. || без додатка. Почати видавати характерні уривчасті звуки (про деяких птахів). || в що, на що, до чого, що. Сповіщати про щось, давати якийсь сигнал за допомогою звуків. Ударити на сполох. Ударити в набат.

9) неперех. Звучати різко, сильно; лунати, розноситися. || Дзвоном позначати час (про ритмічні удари годинника). || безос. || із сл. грім. Раптово і з великою силою гриміти. || безос.

10) неперех., рідко перех. Маючи значну інтенсивність, дуже освітлювати, сильно звучати, чутися, звичайно з силою діяти на органи чуттів людини (про світло, звуки, запах і т. ін.). || безос., чим. || у що, по чому. Проникати кудись, досягати чогось, яскраво освітлювати щось (про світло). Ударити в ніс.

11) перев. док., неперех. Початися, настати раптово або з великою силою (про явища природи). || безос., чим. || Раптово увійти в чиєсь життя (про горе, біду і т. ін.). || Вибухати, спалахувати (про війну, повстання тощо).

12) неперех. З силою вириватися назовні (про рідину, повітря і т. ін.); бити сильним струменем. || Рвучко, з силою підійматися вгору (про вогонь, полум'я).

13) у сполуч. зі сл. у піт, в жар і т. ін., безос., перех., розм. Раптово викликати певний стан.

••

Уда́рило (вда́рило) в сон кого — комусь захотілося спати.

14) тільки недок., на що, неперех., перен., розм. Звертати увагу на що-небудь, зважати на щось. || Розраховувати на що-небудь, мати на увазі щось.

15) у що, об що, неперех. Те саме, що ударятися (у 1 знач.).

16) неперех., заст., рідко. Робити наголос на якомусь складі.